середа, 16 січня 2019 р.

Три празники в гості

Різдвяна зоря у вікно зазирає,
За щедрим столом всю родину збирає.
І душу святу благодать огортає!
З Різдвом вас Христовим! Христос ся рождає!
16 січня 2019 працівники відділу міського абонементу спільно із дитячою музичною школою №3 привітали з Різдвяними святами хворих та працівників Волинського Госпіталю Ветеранів Війни. Солодкі подарунки для пацієнтів передала Фабрика Святого Миколая, що діє у Волинській ДОУНБ ім. Олени Пчілки.








 Також колядка із вихованцями школи прозвучала у виконанні отця Степана, настоятеля храму ім. Кузьми і Дем'яна, при Волинському Госпіталі Ветеранів Війни.

 Ми бажаємо всім, перебуваючим у госпіталі, швидше повертатися у свої домівки, адже Різдвяні свята - це родинні свята!

понеділок, 31 грудня 2018 р.

ВІТАЄМО!

Працівники відділу міського абонементу вітають Всіх з Новим роком та Різдвяними святами! Миру та щастя у новому 2019 році!

вівторок, 18 грудня 2018 р.

Ой, хто, хто, Миколая любить

Хто з вас не співав в дитинстві пісню «Ой, хто, хто, Миколая любить». А чи всі знають  про кого в ній йдеться!  Святий Миколай жив майже 1736 років тому, народився у 280 році в грецькому місті-колонії Потара у провінції Лікія. Будучи священником в Потарі, а потім архієпископом у місті Міри Лікійські, цей угодник був надзвичайно добродійною людиною. Його постійною турботою було піклування про немічних та вбогих, за переказами, допомагав зі своїх заощаджень не лише тим, хто звертався до нього за поміччю, але насамперед тим, що соромилися просити. Найчастіше робив це в таємниці. Повідають також, що силою молитви, глибокою вірою в Бога творив Миколай чудеса: зцілював безнадійно хворих, втишував збурене море, припиняв розбрат, встановлював мир посеред війни... тож не дивно називають його ще й чудотворцем. Помер 19 грудня 342 року цей день відзначають як день Святого Миколая, або просто Миколая. Св. Миколай зараховується до лику святих: опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників. Визнається Патроном міст Амстердам (Нідерланди), Барі (Італія), Бар (Україна), Луцьк (Україна).  За традицією, в ніч з 18 на 19 грудня Св. Миколай приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку, а неслухняним дітям кладе різки. Ще й зараз нам хочеться дива і з ранку 19 грудня тихенько сунемо руку під подушку.

               Подбав Миколай і про хворих ЛПЗ «Волинського обласного госпіталю ветеранів війни». Працівники відділу міського абонементу Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки спільно з волонтерами фабрики Святого Миколая, та музичною школою №1 привітали хворих віршами, піснями та солодощами.









Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці,
І принесе у Вашу хату
Добра і радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зернятко щастя хай посіє.
Зігріє гумором, любов'ю,
                      І принесе усім здоров'я!!!               

вівторок, 4 грудня 2018 р.

Інформаційно-літературний тренінг "Бібліотерапія: читаючи, зцілюємось"

4 грудня відділ міського абонементу Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки провів інформаційно-літературний тренінг "Бібліотерапія: читаючи, зцілюємось" (до міжнародного дня інвалідів) для студентів, майбутніх мам, колег книгозбірні.
Також представлена книжкова виставка "Спілкуємось серцем ...".
Бібліотерапія – це лікування людини словом, книгою. Вона займається вивченням особливостей читацького сприйняття під час хвороби і розробкою способів психологічної корекції за допомогою спеціально підібраної літератури. На сьогодні, бібліотерапія, як допоміжний засіб лікування, розвинута у багатьох країнах світу.
Британські вчені експериментальним шляхом з’ясували, що читання книг – найкращий спосіб розслабитися і зняти стрес. Нейрофізіологи з Університету Сассексу (Великобританія) виявили, що ні музика, ні прогулянка, ні відеоігри не розслабляли досліджуваних, так, як звичайне читання книг. Люди, що зазнавали сильного стресу розслаблялися і виходили із стану напруження швидше за все, занурившись у читання.
"Книжковий голод – надто серйозна річ. Дозвольте призначити вам лікування".( Крістофера Морлі "Примарна книгарня").





пʼятниця, 16 листопада 2018 р.

Краєзнавча година-спомин

17 листопада нинішнього року виповнюється 105 років від дня появи на світ легендарної волинянки, краєзнавця, фотолюбителя Ірини Олександрівни Левчанівської, яка відійшла у вічність на початку травня 2011 року. Її земний шлях скінчився весною.
Ірину Олександрівну можна назвати літописцем освітньої історії Луцька. Адже вона в спогадах багато розповідала про шкільний побут і звичаї учнів ХХ ст.., про вихователів та педагогів, зокрема про письменника, громадського діяча Модеста Левицького . Ідеологічне виховання учнів гімназії було патріотичним, релігійним, національним. Девізом було: „Люби Бога і свою Матір-Україну”. 
Осінь життя Ірини Олександрівни співпала з довгоочікуваною подією здобуттям Україною незалежності. Внеском в українську (не лише в Волинську) мемуаристику стали її книги „Далеке і близьке”, „Луцьк у 50-х роках ХХ століття на світлинах Ірини Левчанівської” , „Згадалось мені” , „Сенаторка”, „Мій кольоровий Луцьк”, „Ще не забулося…”
 На окремих виданнях маємо автограф Ірини Левчанівської.
А ще – історико-краєзнвчі дослідження, участь у конференціях – у поважному віці, з фотокамерою. Символ Луцька, звязкова епох,  яку так любили журналісти – за мудрість, нелукаве слово.
Працівники книгозбірні підготували краєзнавчу годину-спомин про неймовірну жінку Ірину Левчанівську. Спогадами про Ірину Олександрівну  поділились Токарук Лариса Пилипівна, дослідник історії Луцької української гімназії, Косаківська Леся Петрівна, Валентин Люпа, фото- і кіноаматор, який у кіностудії "Волинь" пліч-о-пліч з Іриною Олександрівною творив новітню історію кіномистецтва Волинського краю та Гелетій Ярослав Григорович, голова громадської організації "Громадський просвітницький фонд імені Івана Фещенка-Чопівського "Джерело". Ведуча вечора Волох Іванна, спогади читала Яринюк Вікторія.












четвер, 8 листопада 2018 р.

Літературно-музична година


Були в нас лицарі, були козаки,
А честь родова була в них основою
Як на палях їм рвали вуста, язики
То серця їх стогнали українською мовою
То як же тепер нам забути її
Як в серці дзвенить - колисковою ...
Це ж батько і мати, і браття мої -
Живу я і дихаю - рідною мовою!

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.

Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною, і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попереднім поколінням, їхніми духовними надбаннями.


Відділ міського абонементу спільно із Луцькою музичною школою №1 ім. Фредеріка Шопена провели літературно-музичну годину присвячену українській мові для працівників та пацієнтів Волинського госпіталю для ветеранів війни. Вірші прозвучали у виконанні бібліотекаря відділу міського абонементу Наталії Шпанчук.
Музичні композиції прозвучали у виконанні хору хлопчиків у супроводі ансамблю народної музики, Валерії Циплюк, Івана Галяса, Вікторії Кирильчук, Владислави Скалюк, Юлії Телешової, Максима Артюшенко, Соломії Гаврилюк, Марічки Кулик, Максима Бетюги, Христини Гордіюк та Яни Верещук.








Ведуча - провідний бібліотекар відділу міського абонементу Ірина Пантолік.