четвер, 3 грудня 2015 р.

„Духовний заповіт нащадкам“



Свій знаменитий “Заповіт” Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби. У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині, тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів.
Відчуваючи, що це можуть бути останні дні життя, Шевченко вирішив звернутися до людей останнім словом. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу він пише перші рядки: “Як умру, то поховайте Мене…”                                                      
Отакі події наштовхнули Шевченка до написання “Заповіту”. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту. Поет викриває соціальне зло. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок: …”вставайте, кайдани порвіте».
У відділі міського абонементу діє виставка Духовний заповіт нащадкам (до 170-річчя написання Заповіту Т. Г. Шевченком).

Немає коментарів:

Дописати коментар