четвер, 4 лютого 2016 р.

„Полинова доля Валер’яна Підмогильного”



Очевидно, є люди, що cвоє життя можуть згадувати, як суцiльну смугу радостi. Є люди, життя яких насичене i радостями, i печалями. Можливо, цi люди найщасливiшi, бо справжнє щастя може вiдчути той, хто зазнав горя. Я оглядаюсь на пережите. Де мої радощi? Життя перейдене, мов шлях заболочений. Шлях, що ним не йдуть, а бредуть, повiльно пересуваючи ноги, не в силi скинути важкий налип багна. Стомлений у першому кроцi, знеможений у подальших, я шукаю свiтлої плями на пройденому шляху i не знаходжу...” 
В.Підмогильний
Цi рядки проливають свiтло на життєвий шлях письменника та долю його лiтературного доробку. Адже у 20-тих роках Підмогильний був одним з найпомітніших молодих авторів. Про нього писали у газетах, журналах. І якби його життя трагічно не обiрвалось, вiн міг стати зiркою на українському та й свiтовому небосхилi. Однак ті, хто забрали його життя, намагалися зробити те саме і з його творами. Проте вони помилилися, думаючи, що мостять йому дорогу в небуття. Із сталiнського мороку й брежнєвського фарисейства чесне i щире слово Валер'яна Пiдмогильного повернулося назавжди.

ЗАПРОШУЄМО відвідати виставку
„Полинова доля Валер’яна Підмогильного”

Немає коментарів:

Дописати коментар